Врата Мертвого дома. Малазанская книга павших. Книга 2
- Upphovsrättsinnehavare
- Bookwire
- Ursprunglig publicering
- 2022
- Utgivningsår
- 2022
- Förlag
- Азбука-Аттикус
- Översättare
- Ефрем Лихтенштейн
Intryck
- Юра Примаковdelade ett intrycki fjol
👎Hoppa över den här💤Trrrrrråååkig!Перша книга ще буда хоч якось читабельна, але друга - то якийсь жах. Гірше усього, що в це неможливо вжитися. Тобто, коли ти читаєшь якісне фентезі, то тим самим ти проживаєшь частинку дуже іншого незвичайного життя, чи то с Фродо, чи то с купой негідників Аберкромбі, чи то с ще більшою купою персонажів Мартина. Ти сам собі вибираєш, хто з них ближчий тобі, але треба щоб воно хоч якось затягувало. Тобто, якби не було фантастично чи фентезійно, але реалістичність подій та поведінки повинна бути присутньою. Бо інакше не буде хімії читача і твору.
В даному випадку ніякої хімії немає. Є лише тягомотливий, незрозумілий та абсолютно надуманий хід подій. Немає героїв, які б визивали хоч якісь емоції. С середини вже тупо пофігу, що буде далі. Але заради вже потраченого часу дочитуєш крізь силу.
Треба ще додати, що цей мир взагалі дуже незрозумілий та важкий. Автори ввели занадто довгу попередню історію існування миру, рас, магічних правил і тп. Це неможливо якось впорядкувати і виглядає це як щось нескінченне та незрозуміле. - Илья Румянцевdelade ett intryckför 7 år sedan
👍Värt att läsa🚀SidvändareЧем дальше в серии тем интереснее
- Maxut Kumashevdelade ett intryckför 8 år sedan
🔮Oanat djup🚀SidvändareОчень круто!!!!
Citat
- Anastasiiahar citeratför 8 månader sedan
Все мы — одинокие души. Полезно познать такое умаление, смирение, чтобы не погрязнуть в иллюзии самоконтроля и власти. А ведь наш вид, похоже, снова и снова упивается этой иллюзией… - Anastasiiahar citeratför 8 månader sedanКак же способна дружба отвратить от подобной возможности? Как способна душевная привязанность восставать, словно божество, будто само изменение стало чем-то демоническим? Я трус. Предложение свободы, прекращение, конец жизни, посвящённой одному обету, — вот самый великий ужас для меня.
Вот простая истина… тропы, по которым мы идём очень долго, становятся жизнью, темницей в своём праве… - Anastasiiahar citeratför 8 månader sedanИ всё-таки не ложь. Слёзы и улыбки, вещи такие крошечные, такие абсурдные… единственный возможный ответ…
