Михайло Коцюбинський

Харитя

  • лізаhar citeratför 2 år sedan
    І добре Хариті на ниві, ї страшно. Стала вона й не знає, чи йти далі, чи вертатися. Але виткнулась десь далеко з жита червона хустка жіноча, і Харитя згадала і хвору маму, і чого прийшла.
  • лізаhar citeratför 2 år sedan
    В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці.
fb2epub
Dra och släpp dina filer (upp till fem åt gången)