Катя Бльостка

Трохи поматюкавшись, знову п’ялю на себе пуховик і шапку (так, у віці двадцяти років я вже перестала вийобуватись, щоб бути красівой, і почала носить головні убори в холодну пору року) і йду в магазин.

Коли жінка дізнається про вагітність, у неї в голові формується діалог із цілою купою різноманітних запитань. Деякі з них досить логічні й закономірні, наприклад, чи впораєшся ти фізично й морально; як відреагує він; чи потягнете фінансово; що скажуть батьки; як бути з навчанням… Думок усередині роїться стільки, що здається, ніби всі стіни цього вєтхого й непостійного світу обвалюються на твою міліровану голову. Хочеш прикол? Це абсолютно нормально. Дозволь собі відчути весь спектр почуттів і емоцій, від страху й злос­ті до радості й ейфорії. Не приглушуй їх, не дави. Проживи їх і будь терплячою до себе. Ти, їдрийогомать, подаруєш цьому світу нову людину. Нову людину, а не бульку з носа.
Усе буде добре.

Я знаю, всі ми, жінки, трошки тамада.

зараз іду-но я швиденько пошукаю на ютубі відео про те, як провести вазектомію самотужки, у домашніх умовах за допомогою кухонного ножа і скотча».

Щоразу, коли тебе прямо запитують про вагітність, хутко переводь тему в політичне поле і починай матюкати владу. Це обезкуражить опонента та поверне розмову в знайоме та комфортне для всіх русло.

Ще з дитинства всі мої ангіни і прочі нездужання припадали виключно на сезон збору врожаю. Якось так дивним чином складались обставини. «Психосоматика чистої води», — скаже хтось. «Сачкування і вміння прикинутись галошею», — скажу я.

Знай, вкрить і нагодувать — це фактично свята місія кожної баби, задля виконання якої вона готова на все, навіть вступить у нерівний рукопашний бій з молодою і крепкою мамою, яка сама, як та гормональна бомба, може бахнуть у будь-який момент так, що мало не покажеться.

Вони його в Непалі намєдітірували. Називається “дурне поїхало в турне”. Так, пам’ятаєш вони влітку “просвітляться” їздили, поки я гляділа чотирьох онуків? Просвітлились! Нормальні люди з путєшествій магнітики привозять, ну що, нє?!

Може, плести щось про рутинну перевірку й аналізи? Ні! Не пайдьот. Ніхто в це не повірить. Чому? Бо рутинна перевірка здоров’я суперечить усій основі українського менталітету, тому що поки грім не гримне — дядько не перехреститься.

Вагітність — період, у який хочеться уваги, турботи й розуміння більше, ніж зазвичай. Якщо ваш лікар не може вам цього дати, то час міняти лікаря за першої змоги. Не треба боятися, треба діяти. Це так само, як із токсичними стосунками — головне вчасно збрить, і буде тобі щастя.