Оксана Забужко

Бачиш, свідомість — це наче кімната, в якій ми мешкаємо постійно, тимчасом як у стіні за важкою портьєрою сховано двері, що ведуть до цілої анфілади інших покоїв. Пусти мене, хай я собі трошки погуляю.

і чи не тому ми всі так боїмося смерти, що нею то вже точно ні з ким не поділишся?

і так, і отако — можу всіляко