Ліза Фельдман Барретт

обличчі якусь емоцію лише якщо мають відповідне уявлення про неї, бо потребують цього знання для конструювання її сприйняття.

про емоції можна легко передати через культурні кордони, навіть ненавмисно.

Ідея про існування емоційної ділянки мозку — ілюзія, породжена застарілою

вірою в реактивний мозок.

Уявіть, що до вас наближається начальник, учитель або бейсбольний тренер. Ви знаєте, що він оцінює все, що ви говорите й робите. Навіть попри те, що жодні фізичні рухи в цій ситуації, здається, не потрібні, ваш мозок передбачає, що тілу буде потрібна енергія, і дає розпорядження щодо «видатків із бюджету» — виділення кортизолу та заповнення вашого кровотоку глюкозою. Ви також переживаєте сплеск інтероцептивних відчуттів. Зупиніться й подумайте про це на хвилинку. Хтось просто підходить до вас, коли ви спокійно стоїте, а ваш мозок передбачає, що вам потрібне пальне! Таким чином, будь-яка подія, що суттєво впливає на бюджет вашого тіла, стає для вас персонально значущою.

Щоб порушити ваш бюджет, не потрібна навіть присутність іншої людини чи об’єкта. Ви можете просто уявити начальника, вчителя, тренера або когось (чи щось) іншого, хто є важливим для вас. Незалежно від того, стає воно емоцією чи ні, кожне моделювання впливає на бюджет вашого тіла. Як виявилося, люди витрачають щонайменше половину свого часу, коли не сплять, моделюючи, замість того щоб звертати увагу на світ навколо них, і це чисте моделювання потужно керує їхніми відчуттями.

Інтероцепція розвинулася не для того, аби ви мали відчуття, а для регулювання розподілу бюджету вашого тіла. Вона допомагає мозку відстежувати вашу температуру, те, скільки глюкози ви використовуєте, чи маєте якісь ураження тканин, чи стукає ваше серце, чи скорочуються м’язи, інший стан тіла — все одночасно. Ваші афективні відчуття задоволення і незадоволення, спокою і збудження є простими висновками з вашого бюджету. У вас надлишок чи перевитрати? Чи потребуєте ви вкладень, і якщо так, то наскільки це критично?

Кажучи коротко, ви відчуваєте те, у що вірить ваш мозок. Афект насамперед походить від передбачення.

Ваші сприйняття такі живі й безпосередні, що змушують вас вважати, ніби ви сприймаєте світ як він є, тоді як насправді ви сприймаєте світ вашого власного виробництва

Мозок, який працює за принципом «стимул-реакція», є міфом, мозкова діяльність — це передбачення та виправлення, і ми конструюємо емоційний досвід поза свідомістю. Таке пояснення відповідає будові та роботі мозку.