Чак Паланік

Щовечора я помирав і щовечора народжувався знову.
Воскресав.

Ось так я зустрів Тайлера Дьордена.

Втратити останню надію — це свобода.

Хвилини досить, сказав Тайлер, задля неї треба чимало потрудитись, але хвилина досконалості варта витрачених зусиль. Одна мить — це все, чого взагалі можна очікувати від досконалості.

ерговий доказ того, що сьогодні ти собі щось думаєш, волочишся по цьому світу, а завтра ти — просто купка гною, харч для хробаків.

Тепер, коли вона знає, куди ми всі прямуємо, Марла насолоджується кожною миттю свого життя

Хлопчина записав моє ім’я, адресу й номер телефону, а тоді спитався, чи знаю я різницю між презервативом і кабіною пілотів.
— Два хуї в один презерватив не залізуть, — сказав він.

потім ти опиняєшся в пастці свого любого гніздечка, і речі, якими колись володів ти, тепер володіють тобою.

Авжеж, авжеж, маєте рацію — повна хата приправ, а справжньої їжі катма.

Спершу Тайлер улаштовує мене на роботу офіціантом, а тепер засовує пістолет мені в рот і каже, що, мовляв, аби зробити перший крок до вічного життя, треба померти.