Світлана Новікова

свідомо чи ні, — ви вже володієте чималим багажем так званих правил на всі випадки

Ставши дорослими, ви матимете можливість напрацювати свій власний кодекс поведінки

Отже, коли ви маєте покликання та не цураєтеся важкої праці, то можете досягти фактично будь-якої мети — з високими балами чи без них.

Проте річ у тому, що оцінки вам можуть зовсім не знадобитись; а коли вам знадобиться те, чого ви не маєте, ви можете здобути це пізніше. Те, що зараз вам здається критично важливим, за декілька років може виявитися зайвою метушнею.

Безумовно, більшість батьків, попри все, досить гідно виконує свою роботу, та ніхто не може бути весь час бездоганним.

ваша робота як батьків — лише оберігати їхнє життя, доки вони не будуть здатні діставати допомогу». Врахувавши попереднє правило і подорослішавши, ви більше не мусите дотримуватися їхніх указівок.

Але навіть у такому разі, якщо ви здатні таки пробачити їм, пробачте. Не тому, що вони на це заслуговують, а тому, що на це заслуговуєте ви.

Звісно, врешті-решт хтось виявляється щасливішим за іншого, та всім доводиться переживати важкі миті. Але й приємні також.

щойно ви почнете жити окремо від батьків, ваше життя залежатиме від вас — ким би ви не були. Ви не можете постійно звинувачувати людей у всьому, що у вашому житті складається не так, як вам би хотілося. Ні батьки, ні школа, ні хтось інший не винні у ваших негараздах. Можливо, у минулому, у ранньому дитинстві, так і було, проте не зараз.

Це не відсутність співчуття. Це не байдужість із мого боку. Я просто називаю речі своїми іменами. Ніхто, крім вас, не в змозі покращити ваше майбутнє.