Деніел Кіз

— Щоб завести друзів, треба мати більше, аніж просто високий коефіцієнт інтелекту.

Десь у ньому відлунює: зроби це правильно, й вони любитимуть тебе.

"Люди в печері сказали б про того, хто вийшов назовні й повернувся назад, що він залишив зовні свої очі".

раптом до мене дійшло, що якщо я читатиму й вивчатиму нові речі, то, навіть коли забуватиму свої давні спогади, зможу зберегти щось зі свого розуму. Тепер я їду на ескалаторі вниз. Якби я стояв нерухомо, то весь час їхав би вниз, але якби я побіг нагору, то, мабуть, перебував би на тому самому місці. Дуже важливо бігти нагору, хоч би що з тобою відбувалося.

Дитина може не знати, як нагодувати себе або що їй їсти, проте вона знає голод.

Дуже важливо бігти нагору, хоч би що з тобою відбувалося.

Люди постійно дають обіцянки, а потім забувають.

Ніщо не додається і не зникає, лише змінює форму.

Ми розуміємо, що світ без болю — це світ без відчуттів… Але ж світ без відчуттів — це й світ без болю.

розум без здатності віддавати й отримувати любов приводить до ментального й морального зриву, до неврозу й, можливо, навіть до психозу. А ще я скажу, що розум, який зосередився на собі як на центрі, що виключає людські взаємини, може привести тільки до насильства й болю. Коли я був недорозвинений, то мав багато друзів. Зараз я не маю жодного. О, я знайомий із багатьма людьми. Багатьма й багатьма. Але я не маю справжніх друзів. Таких, яких я мав у пекарні. Немає жодного друга у світі, який щось би означав для мене, і жодного, для якого щось означав би я. —