Світлана Вишневська

всі дорослі спочатку були дітьми, от тільки мало хто з них про це пам'ятає

Зроду вони не спитають: «а який у нього голос? В які ігри він любить грати? Чи колекціонує метеликів?» Вони запитують: «Скільки йому років? Скільки у нього братів? Скільки він важить? Скільки заробляє його батько?» І

— Не вірю я тобі! Квіти слабкі. І простодушні. І вони намагаються додати собі хоробрості. Вони думають, якщо у них колючки, їх всі бояться…

— Саме так, — сказав лис. — Ти для мене поки що лише маленький хлопчик, такий самий, як сто тисяч інших хлопчиків. І ти мені не потрібен. І я тобі теж не потрібнен. Я для тебе тільки лис, такий самий, як сто тисяч інших лисів. Але якщо ти мене приручиш, ми станемо потрібні один одному. Ти будеш для мене єдиний у цілому світі. І я буду для тебе єдиний у цілому світі…

Ось мій секрет, він дуже простий: пильним може бути лише серце. Найголовнішого очима не побачиш.

Це як з квіткою. Якщо ти любиш квітку, що росте десь на далекій зірці, тобі хочеться вночі дивитися в небо. Всі зірки розквітають.

Дорослі ніколи нічого не можуть збагнути самотужки, а діти втомлюються без перестанку їм все розтлумачувати.

Дорослі ніколи нічого не можуть збагнути самотужки, а діти втомлюються без перестанку їм все розтлумачувати.

Адже всі дорослі спочатку були дітьми, от тільки мало хто з них про це пам'ятає.

всі дорослі спочатку були дітьми, от тільки мало хто з них про це пам'ятає.