Citat
Клавка заспокоїлася: значить, дядь-Гаврило зараз із «самоварами» — інвалідами-фронтовиками без рук і ніг. Він сидить прямо на брудній запилюженій землі, відстібнувши дерев’яний протез, і грає на гармошці. Поряд сидять безногі інваліди — на саморобних візочках з «утюжками», прилаштованими до обрубків рук для пересування.
Навколо них тупцятимуть жінки, слухатимуть інвалідів, витираючи сльози кінчиками хусток, і кидатимуть в їхні картузи копійку або якесь яблуко чи бублик.
Це вже було інше покоління євреїв — радянських. Він інколи навіть бравував своїм атеїзмом, жартуючи: «Коли нам, євреям Євбазу, сказали, шо бога нєт, ми зітхнули з полегшенням: нарешті стало можна їсти свинину, адже це так смачно!»
Intryck
🎯Givande
👍Värt att läsa
Книга знайомить тебе з письменниками та повоєнною епохою в літературі не як з набором характеристик притаманних тій чи тій течії, а як з реальними людьми, які любили, помилялися, сміялися та жили. Протягом прочитання пронизуєшся неповторною атмосферою Роліту з усіма його секретами та інтригами. Зважаючи на війну, зараз особливо щемливо читати рядки про Ірпінь та мирні вулиці Києва.
inte tillgänglig
fb2epub
Dra och släpp dina filer
(upp till fem åt gången)